Ігор Богдан

Ігор Богдан – відомий співак, Заслужений артист України, кавалер ордена «За заслуги» III ступеня. Народився 4 червня 1954 р. у селі Гутисько-Тур’янське Буського району Львівської області. Закінчив інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (1976).

Початок співочої кар’єри Ігоря Богдана припав на кінець 70-х років. На той час він був учасником ансамблю «Ватра», який дав змогу спалахнути багатьом талановитим артистам.

Через деякий час співак покинув цей колектив і разом зі скрипалем Олегом Кульчицьким створив новий гурт, який мав би називатися «Рекрут», але через певні обставини радянської дійсності довелось прийняти назву «Гурт Олега Кульчицького» на честь його головного засновника.

Період роботи у гурті був дуже плідним. Музиканти створили такі прекрасні програми як «Козацькому роду нема переводу», «Ще не вмерла Україна», «Славіте Його». Вперше за всю історію української естради гурт створив шевченківську програму, у якій показав молодого Тараса Шевченка в естрадному жанрі.

Після «Гурту Олега Кульчицького» співак створив свій колектив «Галичани», у якому були найкращі музиканти Львова і не тільки.

Наприклад, зі «Світязя» забрали прекрасного музиканта Михайла Мусієнка – вокаліста, клавішника, виконавця «Місячної дороги».

З «Галичанами» (яка згодом стала групою «Гетьмани») Ігор Богдан поїхав на гастролі до Канади, де зустрів свою майбутню дружину і, одружившись через два роки, вирішив жити в цій країні з 1992 р.

Ігор Богдан має чудову сім’ю: дружину Катерину і трьох дітей: Роксолану-Оріанну, Марка-Миколу і Вікторію-Анну. Його дружина є президентом Спілки української молоді у Калґарі.

А для переспіваного?

А для виспіваного?

А скільки відродженого!

Скільки заборонених пісень, колядок повернуто

Рідному народу з професійної сцени!

Ігор Богдан! Заслужений артист України - офіційно.

А неофіційно - давно і заслужено народний!

Неповторний тембр голосу співака зачаровує з перших хвилин і назавжди.

Дивовижна манера спілкування з глядачем привертає до себе людські серця, наповнюючи їх істинною любовʼю до пісні, до Виконавця, створює неймовірно теплу, родинну атмосферу, незалежно від того, на якому майданчику виступає співак - чи це сцена академічного театру, чи виступ просто неба..

Сцена... Це магічне слово опановувало не одне серце, сповнене творчого потенціалу. Не уникнув її магії і Ігор Богдан.

У далекому 1972 році він вступає до Київського інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого на факультет актора драми і кіно, навчання в якому завершує в 1976 році. Отже – перші творчі кроки молодого артиста відбулися на сцені Музично-драматичного театру ім. М. Островського в м. Рівне (1976-1978). Далі – служба в лавах РА. А вже після проходження служби Ігор Богдан починає працювати солістом ансамблю «Калина» у Черкаській філармонії.

Наступим місцем праці була Сумська філармонія, де артист співав у складі ансамблю «Обрій». Пісня остаточно стала провідною зорею у житті молодого артиста. Акторська освіта давала можливість співаку створювати із пісні глибокі чи жартівливі монологи, викшталтовувати манеру виконання як найяскравіше. І, звичайно, така майстерність, плюс – розкішний баритон, не залишаються непоміченими як глядачами так і фахівцями.

У цих гастрольних мандрах співак зустрічає свою майбутню дружину і, одружившись із канадкою українського походження, переїжджає жити до Канади. Здавалося б, родинний затишок та сімейний побут у далекій, від рідної України, Канаді мали би покласти край співацькій кар’єрі Ігоря Богдана. Але Канада, наскільки далека від України географічно, настільки близька ментально, адже Канада — третя країна за кількістю етнічних українців (після України та Російської Федерації). Канадські українці — найбільша слов'янська діаспора на території Канади. Отож і тут Ігор Богдан продовжує популяризувати українську пісню. Виступає на українських фестивалях як в Канаді, так і в США та країнах Європи. Але душа співак все одно тягнеться до рідних берегів:

Ой, то не голуб, то не птах

Летить, блукає по світах –

Душа моя засмучена й зранена

Якщо комусь здається так,

Що хліб чужий кращий на смак,

Тоді нехай не скаржиться на мене!

Співак періодично приїжджає на гастролі в Україну.

І кожного разу – переповнені зали та незмінні аншлаги. Спрагла улюбленого голосу, галицька публіка перетворює сценічні майданчики, на яких виступав артист, в оранжереї з квітами, а діти з цілого залу майже половину концерту оточують Ігоря Богдана на сцені, весело підтанцьовуючи. Ніхто із співаків такою популярністю серед глядачів похвалитися не міг. Це - унікальний феномен виконавської майстерності та особистісної харизми, яка понині витає над залами та майданчиками, наповнюючи душі глядачів неймовірним відчуттям свята, духовного оновлення та естетичного задоволення!

І вже в 1982 році стає доленосна подія у творчій біографії співака - його запрошення працювало у ВІА «Ватра» під керівництвом Ігоря Білозора. Саме там співочий талант Ігоря Богдана відкривається на повні. Сузір'я молодих і ще не відомих співаків та музикантів запалало справжньою пісенною ватрою на небосхилі тогочасної української, але - радянської естради: Оксана Білозір, Мар'ян Шуневич, Роман Цимбала, Олег Кульчицький, Іван Огар. Великою удачею було для учасників колективу співпрацювати з такими відомими майстрами слова, як Вадим Крищенко, Андрій Демиденко, Ростислав Братунь, Роман Кудлик, Володимир Миронюк . Та для Ігоря Богдана знаковою поетичною особистістю став Богдан Стельмах. Пісня Ігоря Білозора на його слові «Не сип, мила, скла» справжнім вокальним тріумфом молодого співака і є його візитною карткою і пониною.

Із Україною в серці – такою є ця громадянська позиція. Де би Ігор Богдан не проживав, де би не гастролював, які би концерти не планував і не готував – там основною темою є і буде Україна. Він завжди тримає руку на пульсі усіх події свої Батьківщини. Ніколи не стоїть осторонь. Відстань довжиною в океан не розділяє Ігоря Богдана з Україною. Споглядальна позиція – це не для нього. Тому, коли в країні почалися політичні зміни, він приїжджає на Батьківщину, щоби бути поруч із українцями у непростий час. Від 2004 року і по нині: благочинні концерти на підтримку Помаранчевої революції, Революції Гідності, в підтримку воїнів АТО в госпіталях, демобілізованих та волонтерів.

Така активна громадянська позиція є свідченням відданості своїй Батьківщині і вірності своєму народу. І це проявляється не лише у творчій сфері артиста, а й в суто практичній – допомога львівським сиротинцям, лікарням Львова – Чорнобильській та Дитячій, що - на вулиці Морозній – цистоскоп, продукція лідера у виготовленні ендоскопічних інструментів, німецької Компанії «KARL STORZ», сепаратор крові, пересилка апаратури з-з кордону.

Підтримка для воїнів – авто «Мінівен», одяг, взуття, білизна, біноклі, оптичні приціли.

За цими кількома рядками стоїть багаторічна, кропітка праця, пошуки контактів та безліч зустрічей, наполегливість і цілеспрямованість небайдужої людини, яка керується любов’ю до свого народу і співчуттям до своїх побратимів у хвилини скрути.

І словом, і ділом і піснею … і душею Ігор Богдан завжди із своїм народом!. Воістину – Народний артист!

Ігор Богдан ніколи не афішує цієї діяльності. Для нього – допомагати українцям у скруті є справою честі та сумління, а не рейтингу чи марнославства. Він належить до того покоління, яке не знало слово «рейтинг» чи «таблоїди». Воно знало слова «праця», «культура», «естетика», «професіоналізм» - і, як показало життя, цього знання, розуміння і виконавства достатньо, щоби твій глядач ходив на твої концерти аж СОРОК П’ЯТЬ років.

А Через 5 років Ігор Богдан разом зі скрипалем Олегом Кульчицьким створили новий гурт, який мав би називатися «Рекрут», але через певні обставини радянської дійсності довелось прийняти назву «Гурт Олега Кульчицького».

Період роботи у гурті був дуже плідним. Музиканти створили такі прекрасні програми як «Козацькому роду нема переводу», «Ще не вмерла Україна», «Родився Він», «Знову разом», «Єднаймося», «Блукаюча зоря», в яких вперше за радянських часів було заспівано заборонені народні стрілецькі пісні, релігійні т пісні УПА. Вперше за всю історію української естради гурт створив шевченківську програму, у якій показав молодого Тараса Шевченка в естрадному жанрі, в головній ролі – Ігор Богдан. Така потужна праця стала запотребуваною в усіх закутках світу, де жила українська діаспора, і гурт дає гастролі як по цілій Україні, так і в містах Польщі, Німеччини, Бельгії, США, Канади та Австралії.

Виходять потроху в майбутньому першому старшому поколінні глядачі Ігоря Богдана, які стали зрілими хлопцями і дівчатами, що підспівували на концертах «Гурту Олега Кульчицького», повиростали оті діточки, що так натхненно підтанцьовували на сцені з Ігорем Богданом! А він – не змінився! Все той же активний, непосидючий артист, що не може довго вийти на сцену, а іде в зал до своїх глядачів, ніби не хоче обняти кожного! Той же жвавий монолог лунає з його вуст про життя-буття у нашій Україні, про віру в її добре майбутнє, про непохітність духу у боротьбі за волю. І – все та ж сила пісні звучить у його виконанні! І зал, то затихає захоплений драматизмом, то вибухає оплесками, піднятий хвилею душевного наповнення, то розливається співом разом із улюбленим співаком, адже – ми вже так давно разом! Сорок п'ять років! Майже пів століття плекає Ігор Богдан українську пісню, а означає – українську мову, а означає – красу українського мелосу, а означає – підтримує дух свого народу і виховує молоде покоління в цій ж дусі. НАРОДНИЙ! Без офіціозу, без пафосу, без гонитвою за рейтингами і блиманням у таблоїдах! У- СЕРЦЯХ народних звучать «Не сип, мила, скла!», «Блукаюча зоря», «Заграй мені, скрипко, за молодість» і багато-багато інших пісень із репертуару співака.

4 червня – День народження артиста.

скільки йому виповнюється? Мабуть, - 45!

Бо артист живе лише тоді, коли він працює на сцені.

А працює на сцені Ігор Богдан аж 45 років.

Чудовий творчий досвід і прекрасний, зрілий і водночас – молодий вік, сповнений нових задумів! І на старті – нові концерти. Вже восени співак планує приїзд в Україну, де збирається дати концерти на концертних майданчиках, як Львова, так і - районних.

Із 45-річчям, Вас!, НАРОДНИЙ АРТИСТЕ!

І – до нових зустрічей!